Сучасні зовнішньоторговельні відносини між Україною та ЄС розвиваються в умовах набуття чинності Угоди про асоціацію. Відповідно до її положень сторони зобов’язались скасувати більшість ввізних мит у двосторонній торгівлі впродовж перехідного періоду, який триватиме для ЄС протягом семи років (до 2023 р.), а для України – впродовж десяти (до 2026 р.). По закінченні перехідного періоду ЄС скасує для українських виробників мита для 95,8% товарних груп. Українською стороною в підсумку буде скасовано мита для 96,5% товарних груп.

Процес взаємного відкриття ринків відбувався асиметрично: зі сторони ЄС було негайно скасовано мита для 94,7% тарифних ліній промислової продукції і 82,2% тарифних ліній продукції сільського господарства, в той час як Україна у поки запровадила преференційний режим лише для 49,2% продукції за всією товарною номенклатурою. Відповідним чином зазнали змін і пропорції у рівні тарифного захисту між сторонами: середньоарифметична ставка ввізного мита на європейську продукцію в Україні знизилась з 4,95% до 2,42%, тоді як зі сторони ЄС – з 7,6% до 0,5%. По закінченні 10-річного перехідного періоду Україна збереже за собою залишкові рівні ввізних мит для 8,7% сільгосппродукції, що у підсумку надасть їй дещо вищий рівень тарифного захисту.

Динаміка лібералізації зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС відповідно до положень поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі

Зазначені зміни у режимі тарифного регулювання двосторонньої торгівлі України з ЄС безпосередньо вплинули на динаміку потоків товарів і послуг між ними. Частка країн ЄС у зовнішньоторговельному обороті України зросла з 37,5% у 2015 р. до 39,7% у 2016 р. та до 39,2% за підсумками І кварталу 2017 р. Водночас простежується тенденція до скорочення розриву між експортними й імпортними поставками – коефіцієнт покриття імпорту експортом зріс з 0,67 у 2013 р. до 0,88 у 2015 р. та до 0,91 за підсумками І кварталу 2017 р.

КРАЇНИ ЄС У ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОМУ ОБОРОТІ УКРАЇНИ (2016 рік)

ДИНАМІКА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ З ЄС У 2011-2016 рр.

В структурі експорту українських товарів до ЄС переважають чорні метали (22,9%), зернові культури (11,2%), електричне обладнання (9,2%); натомість імпорт товарів з ЄС в Україну є значною мірою диверсифікованим, у ньому переважають транспортні засоби, обладнання і хімічна продукція.

ТОВАРНА СТРУКТУРА ЕКСПОРТУ З УКРАЇНИ ДО ЄС У 2016 р.

ТОВАРНА СТРУКТУРА ІМПОРТУ В УКРАЇНУ З ЄС У 2016 р.

Станом на 01.04.2017 р. в економіку України з ЄС надійшло прямих іноземних інвестиції на суму 26,7 млрд. дол. США, що склало 70,1% всіх залучених ПІІ. Основні обсяги інвестицій надійшли з Кіпру (9,7 млрд.) та Нідерландів (6,2 млрд.). Значні обсяги інвестицій надходили також з Великої Британії (майже 2,0 млрд.), Німеччини (1,7 млрд.), Франції (1,3 млрд.), Австрії (майже 1,3 млрд.) та Люксембургу (0,97 млрд.).

КРАЇНИ ЄС У ПІІ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ (01.04.2017 р.)

ПІІ КРАЇН ЄС В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ (01.04.2017 р.), млн. дол. США

Водночас на шляху подальшого розвитку зовнішньоекономічних відносин України з країнами ЄС знаходиться низка перешкод, які обмежують потенціал економічного зростання сторін. Досі є чинним ряд тарифних і нетарифних обмежень в торгівлі між Україною та ЄС. Зокрема, зі сторони ЄС діють тарифні квоти на 36 груп сільськогосподарських сировинних товарів, ставки ввізних мит поза якими залишаються на загороджувальному рівні. Зазначимо, що в умовах необхідності подолання сировинної орієнтації економіки України, обмеження на експорт сільгоспсировини у вигляді тарифних квот не становить стратегічної перешкоди для розвитку її торговельно-економічних відносин з країнами ЄС, однак явно перешкоджає досягненню короткострокових цілей переорієнтації вітчизняних виробників з втрачених ринків збуту на теренах Євразійського економічного союзу (ЄАЕС).

Проте значно більшу перешкоду для виходу вітчизняних виробників на європейський ринок становлять технічні бар’єри у торгівлі (ТБТ) та санітарні і фіто-санітарні заходи (СФЗ). Адаптація до вимог якості і безпечності продукції, передбачених цими ТБТ і СФЗ, є складним, тривалим і витратним процесом, який блокує вихід на європейські ринки більшості потенційних українських постачальників. Наприклад, вихід вітчизняних виробників м’яса птиці на ринок ЄС тривав протягом п’яти років. Як наслідок, попри надані безмитні тарифні квоти європейський ринок молочних продуктів, баранини, свинини і яловичини де-факто залишається закритим для виробників з України. За 3,5 роки дії цих квот (починаючи з квітня 2014 р.) експорт до ЄС за наведеними товарними групами так і не розпочався.

Зі сторони України продовжують діяти ввізні мита перехідного періоду Угоди про асоціацію, що, серед іншого, ускладнює доступ вітчизняним виробникам до інноваційного обладнання з країн ЄС. Відтак дострокове скасування ввізних мит на інноваційне обладнання, за умови супроводження інвестиційними проектами з модернізації української промисловості, матиме позитивний ефект для економік обох сторін, що підтверджують результати економіко-математичного моделювання в системі GTAP.

ЕФЕКТ ВІД ДОСТРОКОВОГО СКАСУВАННЯ УКРАЇНОЮ МИТ НА ІННОВАЦІЙНЕ ОБЛАДНАННЯ З КРАЇН ЄС

Поряд з існуючими перешкодами тарифного і нетарифного характеру вихід вітчизняних виробників на ринки ЄС значно ускладнюють обмеження пов’язані з доступом до фінансових ресурсів. Відсотки за експортними кредитами, а також вартість страхування експорту в Україні є значно вищими, ніж в країнах ЄС, що ставить багатьох українських виробників у завідомо неконкурентні умови порівняно з європейськими. Більше того, в країнах ЄС діють національні державні агенції, які забезпечують пільгові умови одержання експортних кредитів, страхування і гарантування експорту – Експортно-кредитні агентства (ЕКА). Це, зокрема, Euler Hermes у Німеччині, COFACE у Франції, ECGD – у Великобританії. Відповідні установи створені й у країнах Східної Європи, приміром, у Чехії, Польщі, Угорщині, Болгарії, Литві, Естонії.

Роль, яку відіграють ЕКА в розвитку міжнародної торгівлі, постійно зростає, про що свідчить активне зростання прибутків і масштабів діяльності провідних ЕКА. Так, Euler Hermes охоплює процеси управління ризиками на п'яти континентах, має філії і представників у 54 країнах. Укладені договори страхування кредитних ризиків забезпечують покриття поставок товарів і послуг в 245 країн. В ЕКА працює більше 6 000 співробітників, обслуговуючи близько 52 тис. клієнтів. Чистий прибуток компанії постійно зростає і наразі сягає близько 500 млн. євро на рік, а власний капітал – 2,5 млрд. євро.

Зважаючи на відсутність належних механізмів державної підтримки страхування і фінансування експорту в Україні, вітчизняні експортери працюють в умовах нерівноправної конкурентної боротьби на міжнародних ринках товарів і послуг. А враховуючи особливості сучасного стану економіки України, де внаслідок обмеженого платоспроможного попиту на внутрішньому ринку поставки товарів і послуг на експорт є чи не єдиним засобом розвитку українських підприємств, необхідність створення відповідної інституціональної і фінансової державної підтримки для ефективної реалізації експортного потенціалу України через запуск ефективно діючого ЕКА набуває все більшої актуальності.

Зазначене підтверджується розрахунками в системі GTAP, відповідно до результатів яких запуск роботи в Україні власного ЕКА згідно з положеннями Закону України «Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» № 1792-VIII від 20.12.2016 р. сприятиме зростанню вітчизняного ВВП на 0,91%. Це відбудеться насамперед завдяки збільшенню загальних обсягів експорту на 9,64% та промислового виробництва – на 2,77%. Очікуваний приплив інвестицій у розширення промислового виробництва складе 1,97 млрд. дол. США. Розвиток промислового сектору призведе до загального зростання добробуту, внаслідок чого збільшиться внутрішній ринок. Завдяки цьому продаж продукції вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку зросте на 1,31%.

Вплив від запуску ЕКА в Україні на вітчизняне виробництво й експорт за товарними групами

Не менш важливою проблемою у розвитку зовнішньоекономічних відносин України з ЄС залишається надмірна складність та обтяжливість митних процедур у вітчизняній практиці. В Україні існує маса гострих питань щодо здійснення експортно-імпортних операцій, а сучасна практика їх організації з боку уповноважених державних органів є надзвичайно далекою від досвіду розвинутих країн. За результатами “Doing Business 2017”, тривалість експортних операцій в Україні сягає 122 годин, а вартість оформлення документів на експорт 367 дол. США. З імпортними операціями ситуація ще більш ускладнена – вони тривають близько 240 годин і потребують оформлення документів на 312 дол. США. Для порівняння слід зазначити, що середня тривалість зовнішньоторговельних операцій в більшості країн ЄС не перевищує 1 години, а пов’язані з ними надлишкові витрати відсутні взагалі.

Відтак ефективність держорганів, що регулюють процедури експорту та імпорту чинить прямий вплив на обсяги експорту. Складна державна дозвільна система і непрозора структура державного контролю за експортно-імпортними операціями в значній мірі діє як обмежувальний чинник розвитку міжнародної торгівлі. Надмірна бюрократія у сфері ЗЕД призводить до стрімкого зростання транзакційних витрат при зовнішній торгівлі. Як наслідок, в Україні транзакціні витрати сягають 40% вартості зовнішньоторговельних операцій, тоді як країнах ЄС вони становлять 3-5%. Зависокі транзакційні витрати в міжнародній торгівлі внаслідок неефективної роботи митних органів, надмірної бюрократизації процедури митного очищення товарів, затримок у поставках продукції закордон чи значної корупційної складової, призводять до безповоротних втрат для національної економіки країни, зменшуючи доходи та міжнародну конкурентоспроможність бізнесу і збільшуючи витрати кінцевих споживачів.

Зважаючи на зазначені проблеми доцільно виділити наступні пріоритети розвитку зовнішньоекономічних відносин України з ЄС:

• впровадження всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фіто- санітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом
• створення системи фінансової підтримки українського експорту до країн ЄС, включаючи запуск роботи ЕКА для забезпечення пільгового кредитування, страхування і гарантування експортних поставок на європейські ринки;
• створення механізмів для підвищення ефективності та прозорості митного оформлення та інших процедур у сфері митного контролю, відповідно до зобов'язань України за Угодою СОТ про спрощення процедур торгівлі;
• відкриття торговельних представництв України в країнах ЄС з метою активізації тривалих торговельно-економічних відносин між представниками українського і європейського бізнесу;
• стимулювання розвитку сфери інновацій в рамках реалізації міжнародних програм «Горизонт-2020» (Horizon 2020), COSME/EEN та організації Європейської Грід-інфраструктури (European Grid Infrastructure).

Матеріал підготовлено КМЕФ 2017 спільно з Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки.