2 семестр 2020-2021 н.р.

Мета дисципліни «Політика глобальних акторів в країнах Азії, Африки та Океанії» полягає у формуванні у студентів грунтовного розуміння політичної деференціації акторів системи міжнародних відносин, критеріїв згідно яких держава входить до числа глобальних акторів, а також чинників, які сприяють цьому; опис форматів відносин між глобальними акторами та країнами Азії, Африки та Океанії; еволюція підходів, стратегій та політик глобальних акторів до країн регіону; особливості конкуретних взаємодій між глобальними гравцями в процесі реалізації їхніх стратегії та безпосередні наслідки їх політики; аналіз багатовимірності впливів глобальних акторів.

ВСТУП

1. Мета дисципліни. Метою курсу «Актуальні проблеми міжнародної безпеки» є формування у студентів комплексного підходу до вивчення безпекових проблем міжнародного життя в Азії, Африці та Латинській Америці та їхнього зв’язку з глобалізаційними процесами, розуміння причин появи і особливостей еволюції безпекових загроз міжнародній системі завдяки розгляду конкретних прикладів, а також пошук ефективних заходів із забезпечення національної безпеки України, опираючись на належний досвід країн даних континентів.

2. Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни (за наявності):

1.  Знання базових понять і визначень, що стосуються національної безпеки країни та міжнародної безпеки загалом.

2.  Вміння розрізняти основні виклики національній безпеці та знаходити шляхи їх подолання.

3.  Спроможність використовувати історичні та генетичні методи аналізу, а також увесь інструментарій методів конфліктології та теорії міжнародних відносин у процесі робити з джерелами.

3. Анотація навчальної дисципліни. Навчальна дисципліна «Актуальні проблеми міжнародної безпеки» є базовою нормативною дисципліною професійно-практичної підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» та освітньою програмою «країнознавство». Опанування курсу сприяє глибшому осмисленню причин нестабільності ключових країн різних континентів, підвищує теоретичний рівень знань і розширює світогляд студентів щодо фундаментальних проблем національної безпеки, які притаманні Україні та країнам світу загалом.

Курс складається з двох змістових модулів. Перший присвячений вивченню, виникненню та еволюції актуальних безпекових проблем країн Азії та Латинської Америки. Другий – пов’язаний із викликами, що характерні для низки країн Африки, оскільки вона відома як «Континент конфліктів».

Викладається на 1-му курсі магістратури в 10-му семестрі в обсязі  120 годин (4 кредити ECTS), з них лекцій –  28 год., семінарських занять –  12 год., самостійної роботи – 80 год. У курсі передбачено 2 змістові модулі та 2 модульні контрольні роботи. Закінчується дисципліна іспитом.

4. Завдання (навчальні цілі) навчальної дисципліни «Актуальні проблеми міжнародної безпеки» полягають у формуванні у студентів цілісної системи знань про причини, еволюцію і сучасний стан безпекових загроз провідним країнам Азії, Африки та Латинської Америки. Під час опанування предмету вони повинні: ознайомитися з понятійно-категоріальним апаратом курсу і усвідомити сутність визначення міжнародної безпеки; уміти виявляти традиційні та нетрадиційні безпекові виклики, що впливають на міжнародні відносини у країнах обраного для вивчення регіону, знати методи і механізми гарантування безпеки на двосторонньому та багатосторонньому рівнях, оцінювати ефективність безпекової політики країни, що є об’єктом дослідження.

- умови допуску до підсумкового екзамену:

Студент не допускається до екзамену, якщо під час семестру набрав менше 20 балів.

7.1.         Організація оцінювання:

Семінарські заняття проводяться згідно навчального розкладу в формі дискусії. Участь у дискусії на семінарському занятті, загальна кількість яких становить 6 занять, оцінюється максимально у 6 балів. Для зарахування курсу протягом семестру студент має отримати не менше 8 балів за участь у семінарських заняттях.

На останньому лекційному занятті кожного модуля проводиться модульна контрольна робота. Вона оцінюється максимально в 12 балів. Для зарахування курсу протягом семестру студент має отримати не менше 6 балів за кожну з двох модульних контрольних робіт (разом – 12 балів).

Письмовий екзамен відбувається згідно навчального розкладу в формі розгорнутої письмової відповіді на 2 запропоновані запитання. Оцінка за іспит не може бути меншою 24 балів для отримання загальної позитивної оцінки за курс. Якщо студент на екзамені набрав менше 24 балів (а це 60% від 40 балів, відведених на екзамен), то вони не додаються до семестрової оцінки незалежно від кількості балів, отриманих під час семестру, а в екзаменаційній відомості до графи «Підсумкова оцінка» переноситься лише кількість балів, отриманих під час семестру.

В рамках навчальної дисципліни розглядаються особливості економічного розвитку та сучасного економічного становища країн Європи і Північної Америки, впливу на зовнішню політику цих держав геоекономічних чинників,  специфіка їхньої участі у міжнародних економічних обєднаннях. Здійснюється опанування методів країнознавчого аналізу, формування в студентів уміння використовувати країнознавчу інформацію у майбутній фаховій роботі.

Анотація навчальної дисципліни.

В рамках навчальної дисципліни розглядаються історичні, культурно-цивілізаційні, геополітичні, суспільно-економічні, політико-правові, етнодемографічні і природно-кліматичні особливості розвитку країн і регіонів Пострадянського простору, Європи, Північної Америки, Азії, Африки та Латинської Америки. Здійснюється опанування критеріїв типології країн Пострадянського простору, Європи, Північної Америки, Азії, Африки й Латинської Америки та їхніх регіональних об’єднань, формування в студентів уміння використовувати країнознавчу інформацію у майбутній фаховій роботі.

Курс складається з двох змістових модулів. Перший присвячений вивченню країн пострадянського простору, Європи, Північної Америки. Другий – країн Азії Африки та Латинської Америки.

Дисципліна входить до дисциплін вибору ВНЗ у рамках освітньої програми «Міжнародні комунікації». Викладається на 1 році навчання у 2-му  семестрі в обсязі – 150 год. (5 кредитів ECTS) зокрема: лекції  – 46 год., семінарські заняття – 28 год., самостійна робота – 90 год. У курсі передбачено 2 змістові модулі та 2 модульні контрольні роботи. Завершується дисципліна іспитом.

4. Завдання (навчальні цілі) навчальної дисципліни «Міжнародне країнознавство» полягають у формуванні в студентів цілісної системи знань щодо методології, основних теоретичних підходів та змісту сучасних наукових поглядів на розвиток країн як основних одиниць соціально-політичної організації світу, груп країн, їхніх великих частин (районів, регіонів), а також регіональних об’єднань та військових союзів.

Навчальна дисципліна сприяє формуванню й поглибленню таких компетентностей як знання понятійно-категоріальний апарат наукової дисципліни «Країнознавство», зокрема, дефініції та властивості геосистем, визначення держави, країни та роль цих акторів у міжнародних відносинах, країнознавчої типології держав пострадянського простору, Європи, Північної Америки, Азії, Африки й Латинської Америки та їхніх регіональних об’єднань, геополітичних, природно-кліматичних, етнодемографічних, культурно-цивілізаційних, історичних, суспільно-економічних та політико-правових особливості розвитку країн і регіонів та їхнього впливу на зовнішню політику країн світу.