Індтивідуальна робота_клім.ком.

Сьогодні в світі актуалізувались питання подолання бідності, голоду, доступу до життєво необхідних ресурсів, води, забезпечення якості освіти, медичних послуг, повітря тощо. Глобальні проблеми сучасності є серйозним викликом й для України. Деякі з них посились через повномасштабну війну, зокрема, глобальні зміни клімату, якість повітря, якість і доступ до чистої води, якість ґрунтів тощо. Це знайшло відображення в програмних документах і діяльності міжнародних організацій. Програмні рішення ООН стали дорожніми картами для трансформації діяльності урядів країн та діяльності великих корпорацій. Ефективність прийнятих рішень і реалізації кліматичної і екологічної політики забезпечується, зокрема, грамотно побудованими кліматичними комунікаціями.

Війна росії проти України є пріоритною темою для формування політики міжнародних організацій, вітчизняних та іноземних органів влади, бізнесу та громадських організацій. Особливо чутливий компонент війни - це вплив військових дій на навколишнє середовище. Військові злочини проти довкілля кваліфікуються як екоцид. В Україні вже розслідується понад 200 випадків військових злочинів, пов'язаних із пошкодженням довкілля, а також 15 випадків, які за Кримінальним кодексом України кваліфікуються як екоцид.  Україна приєдналась до Паризької угоди з клімату і в рамках виконання угоди взяла на себе зобов'язання щодо зниження викидів парникових газів та зараз (не зважаючи на війну) розроблює кліматичне законодавство, яке визначить цілі кліматичної нейтральності нашої держави та способи їх досягення. Серед досягнень можна визначити те, що в 2023 році Україна вперше мала свій павільйон на конференції сторін ООН - СОР27, яка проходила в Єгипті, і представила низку кліматичних і екологічних ініціатив, пов'язаних із повномасштабним вторгненням росії. В цей же час ЄС затвердив "Зелену угоду", яка має перетворити ЄС на перший в світі кліматично нейтральний контитент, що висуває низку серйозних вимог до країн-партнерів та країн-кандидатів. США і Китай також посилюють проекти кліматичнного переходу та міжнародну співрпрацю з питань клімату.

В міжнародній і вітчизняній ПР-практиці дослідження є базою для розробки комунікаційних стратегій, планів та визначення показників оцінки ефективності на державному, корпоративному та громадському рівнях діяльності. З метою визначити напрями та рекомендації з покращення комунікативної політики вітчизняних органів влади та корпоративного сектору щодо адаптації та пом'якшення наслідків кліматичних змін та екологічного відновлення внаслідок повномасштабного вторгнення пропонується провести swot і pestle - аналіз.

Завдання для 1-ї групи. PESTLE - аналіз.

PESTLE аналіз – один з інструментів стратегічного аналізу, що застосовується для розробки можливих сценаріїв комунікацій. Даний інструмент використовується спільно з іншими стратегічними інструментами, у тому числі SWOT – аналізом. Послідовне використання цих інструментів можуть дати чітке розуміння ситуації та пов’язаних із цим внутрішніх та зовнішніх факторів. PESTLE – це аналіз зовнішніх факторів макросередовища у 6 сферах (P-політичній, E-економічній, S-соціальній, T-технологічній, L-правовій, E-екологічній), що мають або можуть мати вплив на вироблення комунікативної політики корпорації.

Політичні фактори (P): До цієї групи належать всі фактори, на які уряд має, або може мати вплив. Сюди можна віднести державну політику, політичну стабільність чи нестабільність, корупцію, зовнішньоторговельну політику, податкову політику, трудове законодавство, екологічне законодавство. Крім того, уряд може мати глибокий вплив на систему освіти, інфраструктуру та охорону здоров’я.

Економічні фактори (Е): До факторів відносяться економічне зростання, курси валют, темпи інфляції, процентні ставки, наявний дохід мешканців та рівні безробіття, зміни у доходах публічного та приватного секторів. Ці фактори можуть мати прямий чи опосередкований довгостроковий вплив на розвиток країни. 

Соціальні фактори (S): Цей вимір зовнішнього середовища відображає демографічні характеристики, норми, звичаї та цінності населення країни. Це фактори, що враховують тенденції зміни населення, такі як темпи приросту населення, міграційні процеси, розподіл за віком, розподіл доходів, ставлення до кар’єри, рівень освіти різних груп населення, наголос на безпеці, свідомість здоров’я, спосіб життя та культурні бар’єри. 

Технологічні фактори (Т): Ці фактори стосуються інновацій у технологіях, які можуть сприятливо чи несприятливо впливати на різні галузі розвитку. Це стосується рівня інновацій, автоматизації, досліджень та розробок, технологічних змін та обсягу технологічної обізнаності, якою володіють громадяни країни. Знання тенденцій змін, що відбувається з технологіями, дає можливість передбачити, які дії потрібно зробити для зменшення негативного впливу на ситуацію у громаді.

Правові фактори (L): Хоча ці фактори можуть дещо збігатися з політичними факторами, вони включають більш конкретні закони, такі як закони про охорону здоров’я та безпеку, законодавство про права людини, антимонопольне законодавство, земельне законодавство, закони про працю, закони про захист прав споживачів, та інші

Фактори навколишнього середовища (екологічні фактори) (Е): Екологічні фактори набули важливого значення через швидко зростаюче атмосферне забруднення. До таких факторів належать базові екологічні аспекти, такі як погода, клімат, зміна клімату, зміни в навколишньому середовищі, які можуть особливо впливати на галузі, такі як туризм, сільське господарство, мобільність. Крім того, обізнаність про потенційні наслідки зміни клімату допоможе перебачити негативний вплив на функціонування компаній, що зайняті у сфері сільського господарства.

Група ділиться на 6 підгуп. Кожна підгрупа вибирає один фактор PESTLE-аналізу (не повторюватись!)

- Для кожного фактору визначити 4-5 складових, що його характеризують

- Оцінити ступінь впливу кожної складової від 1 (найменший) до 5 (найбільший). Обґрунтувати своє рішення.

- Оцінити ймовірність зміни складових обраного фактору у майбутньому, тобто можливі тенденції його розвитку в часі. 

- Оцінити потенціал впливу складової по обраному фактору (позитивний/нейтральний/негативний) із врахуванням імовірності їх змін. Обґрунтувати своє рішення.

- Виокремити можливі наслідки або зміни кожного фактору для  держави (України).

- Зробити висновок щодо того, яку комунікативну стратегію щодо змін клімату та екологічних наслідків війни має здійснювати Україна на національному та міжнародному рівнях із урахуванням результатів аналізу обраного фактора.  Визначити загальні цілі кліматичної комунікативної політики, виокремити ПР-цілі. Запропонувати конкретні комунікативні канали / месаджі / інструменти / лідерів думок тощо для досягнення поставлених комунікативних цілей та обґрунтувати своє рішення.


Завдання для групи 2. SWOT-аналіз.

Визначити оптимальні напрями вітчизняної комунікаційної стратегії щодо адаптації та пом'кшення наслідків кліматичних змін та негативних екологічних наслідків повномасштабної війни.

На першому етапі виконання завдання група визначає 4-5 складових кожного квадрату swot-матриці. S (сильні) і W (слабкі) - параметри внутрішнього середовища (всередині України). O (можливості) і T (загрози) - параметри зовнішнього до України (міжнародного) середовища.

Потім група розбивається на 4 підгрупи. Кожна підгрупа на основі розробленої swot-матриці визначає SO, WO, ST та WT стратегію.

SO стратегія  показує які сильні сторони необхідно використовувати, щоб отримати віддачу від можливостей у зовнішньому середовищі.

WO стратегія показує за рахунок яких можливостей зовнішнього середовища можна подолати наявні слабкості

ST стратегія показує, які сили необхідно використовувати для усунення загроз

WT стратегія показує, яких слабкостей необхідно позбутися, щоб спробувати запобігти загрозам.

Аналіз SO, WO, ST та WT стратегій має включати обов'язковй комунікативний аспект. Висновки і пропозиції мають бути обґрунтованими.


Критерії оцінювання

1.      Повнота розкриття теми (40%)

2.      Дотримання визначеної структури роботи (30%)

3.      Наявність власних аргументованих висновків (30%)

Роботу завантажити в Мудл до 31.10.2024. Обов'язково вказати всіх учасників підгрупи.
Максимальна оцінка - 30 балів.